- перегвинчувати
- —————————————————————————————перегви́нчуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
перегвинчувати — ую, уєш, недок., перегвинти/ти, нчу/, нти/ш, док., перех. 1) Гвинтячи, встановлювати, закріплювати що небудь іще раз, повторно або заново, по іншому. 2) Псувати надмірним нагвинчуванням … Український тлумачний словник
перегвинтити — див. перегвинчувати … Український тлумачний словник
перегвинчування — я, с. Дія за знач. перегвинчувати … Український тлумачний словник
перегвинчуватися — ується, недок. 1) Псуватися від надмірного нагвинчування. 2) Пас. до перегвинчувати … Український тлумачний словник